Живі книги




У Харкові до Дня захисту прав людини ініціативна група провела зустріч у форматі “Живої бібліотеки”. Серед “живих книг” були правозахисниці, ЛГБТ-активістки, гендерні експертки, радикальні феміністки та інші.

Формат “Живої бібліотеки” у місті виник приблизно три роки тому. Людмила Нікітіна, яка входить до ініціативної групи, розповідає, що того разу вперше потрапила на такий захід, і він змінив її світогляд. Тож відтоді вона прагнула поширити цей формат.

Цього разу “живі книги” розповідали про права. Їхні життєві та щирі історії були про те, чому вони такі, які є, що спонукало їх стати на цей шлях захисту. Наприклад, ЛГТБ-активістка Вєра Чернігіна прийшла до руху, щоб змінити ставлення суспільства до людей з іншою сексуальною орієнтацією. “Розумієш, що у тебе, твоїх знайомих і друзів законодавчо менше прав тільки тому, що любиш не так, як більшість звикла. Що коли виходиш на вулицю висловити на протесті свої вимоги або просто показати, що існуєш, то перш за все думаєш про безпеку, а точніше про небезпеку бути побитою, або й гірше”, - зазначає ЛГБТ-активістка Вєра Чернігіна.

Організаторська команда наголошує, що за допомогою заходу хотіли зацікавити звичайнісіньких пересічних людей міста правозахисною тематикою, щоб вони зрозуміли різноманітні нюанси та проблеми, пов'язані з правами людей. “Жива книга” і правозихисниця Марія Ясеновська своїм “читачам” “і читачкам” розповіла про те, що люди з інвалідністю і досі дуже дискриміновані в українському суспільстві, хоча їм більше схильні допомагати й попереджати дискримінацію оточуючі. Ситуація з жінками з інвалідністю ще гірша, адже на них накладається подвійна дискримінація - за статтю та інвалідністю.



- Жінок з інвалідністю сприймають як таких, які мають традиційні гендерні ролі. Їх дуже часто виховують та навчають, орієнтуючи, що для них головне “як-небудь” вийти заміж, і таким чином вирішити усі свої життєві проблеми. Хоча дуже часто жінка з інвалідністю прагне реалізуватися у суспільстві, отримати освіту, - розповідає президентка Харківської обласної фундації “Громадська Альтернатива” Марія Ясеновська.

Таким чином, жінки з інвалідністю потерпають від формальних та неформальних перепон. Неформальні полягають у тому, що усе їхнє життя розплановують батьки та суспільство. А формальні - це ті проблеми, із якими зіштовхуються усі люди з інвалідністю, - отримання освіти, реальної роботи та досягнення самореалізації.

На цій “Живій бібліотеці” “книги” торкалися і проблем фемінізму, гендерної політики, рівності та ідентичності.

“Читачам” та “читачкам” розповідали, як гендерна політика України забезпечує рівні права та можливості жінок і чоловіків, гарантовані Конституцією України, іншими прийнятими урядом законами та документами, а також про реальну ситуацію наявності та відсутності гендерної рівності в Україні. Адже наша країна, за статистикою, посідає передостаннє 87 місце серед Європейських країн у цьому питанні.

- Ми хочемо порушувати питання хворобливі, але злободенні. А оскільки зараз на Всеукраїнському рівні порушується гендерне питання, ми хочемо зробити свій локальний внесок в таке масштабне явище для того, щоб простими словами донести людям, що ховається за поняттям "гендер", з яким люди стикаються в повсякденному житті, - розповідає членкиня організаторської команди Людмила Нікітіна.



Усього на “Живій бібліотеці” було представлено вісім “книг”, а захід відвідало близько 50 людей.

Фоторепортаж "Жива бібліотека"

Аліна Курлович, власна кореспондентка ГІАЦ “КРОНА”