У військовій академії Львова українці відмовили у вступі на курси офіцерів через її стать




Мешканка Львова Поліна Кравченко звинуватила керівництво Національної академії сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного у гендерній дискримінації.

На своїй сторінці в Facebook вона повідомила, що їй відмовили у вступі на офіцерські курси за програмою «Здобути офіцерське звання за один рік» через те, що вона жінка.

«Ніяк я не можу добитись звання офіцера. І знаєте в чому причина? На річний проект «Стань офіцером за рік» дівчат не набирають. Знову нас обмежують, і закон про гендерну рівність не до кінця гендерний», розповіла Поліна Кравченко.

24-річна львів’янка Поліна Кравченко служить за контрактом в одній із мотопіхотних бригад, що виконує завдання в зоні операції Об’єднаних сил на Донецькому напрямку.

У коментарі «Забороні» військова розказала, що цього року вона вперше подалась на програму навчання офіцерського складу. За її словами, вона ретельно перевірила вимоги до конкурсантів на сайті вишу та навіть зателефонувала до приймальні, де її запевнили, що жінки можуть подавати документи.

Однак коли вона приїхала до вишу, їй відмовили: «Ми намагались апелювати до закону про гендерну рівність, але це не допомогло. Сказали, лише якщо міністр оборони особисто дозволить, тоді нас допустять до конкурсу на цю програму».

В академії виданню пояснили, що дівчатам було відмовлено у вступі на курс «Здобути офіцерське звання за один рік» через специфіку керуванням механізованими бригадами.

«Справа тут не в гендерній рівності. Зараз потреби у призначенні жінок на ці посади немає, для них будуть інші спеціальності», розповів тимчасовий виконуючий обов’язків начальника Академії сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного з морального та психологічного забезпечення Антон Миронович.



В Україні досі діє заборона для жінок-військових. Але ці норми поступово змінюються. У грудні 2017 року Верховна Рада ухвалила в першому читанні законопроект №6109, який урівнює жінок та чоловіків під час проходження військової служби в Збройних силах та інших військових формуваннях. Також закон скасовує обмеження щодо призначення військовослужбовців-жінок у добовий наряд, відправлення у відрядження і звільнення від проходження зборів.

Влітку минулого року було розширено список військово-облікових спеціальностей. Зараз жінки офіційно можуть бути танкістками, снайперками та стрілками. Раніше жінки могли проходити службу на посадах переважно медичних спеціальностей, зв’язківців, бухгалтерок, діловодів і кухарок. Але досі вони не можуть займати посади, пов’язані з використанням вибухівки, отруйних речовин чи водолазними роботами. Також жінки сьогодні не можуть навчатись у військових ліцеях.

За даними Генштабу, які наводить ВВС Україна, у Збройних силах на різних посадах проходять службу понад 25 тисяч жінок. Із них понад 3 тисячі – офіцерки. Досі в Україні немає жодної жінки-генерала та лише 70 жінок обіймають посади полковників.


Група депутаток, у яку входять Ірина Суслова («Самопоміч»), Світлана Заліщук (Блок Петра Порошенко), Тетяна Ричкова (БПП), Ганна Гопко («Самопоміч») та інші, працює над законом, який має повністю ліквідувати дискримінацію жінок у Міністерстві оборони та ВСУ. Також гендерну рівність в українській армії просувають громадські активісти/-ки.

Наприклад, наприкінці 2017-го був презентований фільм «Невидимий батальйон» про роль жінок в армії. Авторка та продюсерка цього проекту – військова волонтерка Марія Берлінська, яка з 2015 року публічно виступає за зняття обмежень для жінок. За її словами, які наводить ВВС Україна, в армії була ситуація, коли жінок, які були артилеристками, оформлювали кухарками чи діловодами через існування офіційних обмежень.

Джерело-1, Джерело-2