“Голос жінки має силу”: справи переселенок

Як можна змінити життя переселенки, не даючи їй при цьому ні житла, ні грошей?! Проекти з фінансування ВПО стали вже трендовими в Україні, і коли бачимо чергові ініціативи, листаємо далі. Але ми дізналися й про інші способи, геть інакші, ніж ці. Нас вони справді здивували та зацікавили. Сподіваємося, що вам також вони сподобаються.


ОЧЕВИДНІ РЕЧІ




2014 року багато громадських ініціатив зосередили увагу на проблемах внутрішньо переміщених осіб.  Бо повстало глобальне завдання: тисячам людей, яким довелося переїхати з зони АТО, не було де жити та працювати. У них могло не бути навіть речей чи документів із собою. Але у кожної людини була задача вижити і пристосуватися до нового життя та обставин. І ці виклики повставали перед жінками, які, забравши дітей, самостійно іммігрували. Громадський сектор кинувся на допомогу. Проекти були різноманітні: знайти житло, роботу, дати грошей на розвиток бізнесу, провести курс психологічної допомоги… Та все це ми з вами вже чули…

“Фундація прав людини” у ці ж роки теж зоседила свою увагу на актуальних проблемах часу. Та спосіб обрала інакший. У 2015 році вони створили проект “Голос жінки має силу” (WomenVoicesCount), за допомогою якого відстоюють права переселенок у суді, навчають їх блогінгу та методам адвокації.

– Одна з місій цього проекту – підтримка Резолюції 1325 “Жінки. Мир. Безпека”. У ній йдеться про те, що роль жінки у всіх суспільних процесах дуже важлива. У нас іще треба над цим працювати, бо поки що нема тієї рівності, яка є в розвинутих країнах, – розповідає  координаторка проекту Юлія Панченко.


ЯКИМ ЧИНОМ




Цього року  “Голос жінки має силу”  стартував у травні. Минулоріч у проекті брали участь п’ять областей. У 2018-му задіяні вже сім регіонів України. Це Закарпатська, Запорізька, Дніпропетровська, Луганська, Сумська, Харківська та Чернівецька області. У кожній області є партнерська організація, яка пройшла менторське навчання у чотирьох київських школах від Фундації. Тренінги були присвячені правозахисту, адвокаційнім кампаніям, миротворчості, блогерству і арт-технікам як засобам вирішення конфліктів.


У рамках проекту «Голос жінки має силу» відбулося багато інформаційно-просвітницьких заходів:

– Національний радіомарафон «Ukrainians», який тривав з 18 травня 10 тижнів в ефірі «Стильного радіо» в 64 містах України. Щоп’ятниці з 12:00 до 13:00 на слухачів чекали зустрічі з цікавими людьми – представниками різних релігійних, національних та інших спільнот українців, а також розважальна вікторина та можливість виграти призи.

– Чотири 4-денні Школи-тренінги на теми правозахисту, адвокаційних кампаній, миротворчості, блогерства і арт-технік як засобів вирішення конфліктів. Отримані під час цих Шкіл знання учасники зможуть застосовувати на практиці у своїх регіонах, а це сприятиме відновленню миру.

– Адвокаційні заходи на підтримку жінок, які потребують правозахисту.

– Активна блогерська діяльність.

– Низка заходів у кожному проектному регіоні.





Потім люди роз'їхалися до своїх областей і почали працювати у цих напрямках. Проводити навчаючі тренінги з блогінгу для переселенок, шукати тих жінок, яким потрібна юридична допомога. Кожна з цих організацій повинна знайти п’ять таких справ і від А до Я провести переселенок через судові тяжби.

– Ми вирішили взяти участь, бо для нашої Сумської області це щось незвичайне і нове. Вже є маса проектів, які дають переселенкам матеріальну допомогу. Такого у нас в області достатньо. А от вирішення питань у суді і блогерство – це те, чого у нас ще немає. І ми точно знали, що воно буде корисним, – розповідає координаторка проекту в Сумській області Анна Павленко.



Найбільш розповсюджені проблеми – це позбавлення або призупинення соціальних виплат і пенсій, відшкодування за втрачене (пошкоджене) під час АТО майно, отримання спадку від родичів, що жили у Криму або АТО, право голосу на місцевих виборах тощо. Також розглядаються справи, пов’язані із сімейним насиллям.

– Досить часто буває, що людям припиняються виплати. Переселенці повинні доводити очевидні речі, ходити по різних установах, підтверджувати своє місце перебування. Це все може тривати по півроку. За час, поки людина підтверджувала свій статус, гроші не нараховуються. До нас звертаються часто з питанням, як повернути ці гроші. Багато проблем із встановленням фактів народження або смерті. Актуальні питання зі спадком: дуже важко отримати спадщину у разі, коли помирають родичі на непідконтрольній території, – розповідає Юлія Панченко.

Блогінг потрібен для того, аби під час ведення цих справ блогерки могли висвітлювати процес для громадськості. І таким чином мінімізувати ризик того, що у суді можуть махнути рукою на проблему. Але, звичайно, не лише для цього. Це є і способом заробітку й самореалізації. Сторінка блогів є і на сайті “Фундація прав людини”.



На скріні: Одна із учасниць проекту, чия справа буде вирішуватися у суді.


– Проводитимуться і заходи для невеликих груп людей, фото і художні виставки, майстер-класи з малювання аквареллю і таке інше. Але основний принцип – за допомогою мистецтва примирити людей, – розповідає координаторка проекту в Сумській області Анна Павленко.


РЕЗУЛЬТАТ



У минулому році загалом до проекту у різних формах долучилося 5000 жінок. А цього року очікують вже 7000. Закінчується проект форумом у Дніпрі 3-4 листопада. На заході будуть презентувати справи усі регіони-учасники. Але не тільки, наразі до друку готується альманах з особистими історіями від переселенок.

– Ми шукаємо три героїні у кожній області, де реалізується проект, які розповідають свої історії. Як вони переїхали, де вони жили, як це змінило їхнє життя, чим вони зараз займаються. Це не обов'язково успішні історії – можуть бути просто життєві. От нещодавно я записувала історію, як жінка перевозила свою матір похилого віку у дуже поганому фізичному стані із зони АТО. Жінка старенька, майже нічого не розуміла, донька її насилу знайшла. Але більшість історій – успішні, і це радує. Героїні розповідають, як їм вдалося знайти себе на новому місці, досягти успіху, – розповідає Юлія Панченко.

Цей альманах буде для публічного ознайомлення надрукований та розміщений на сайті Фундації. Також правозахисники готують рекомендації для влади щодо того, як можна вирішувати проблеми переселенців та на що слід звертати увагу, щоб не допустити таких ситуацій.


Матеріал створений за підтримки Українського жіночого фонду і Фонду імені Гайнріха Бьолля, точка зору яких не обов'язково збігається з авторською.


Авторка:
АЛІНА КУРЛОВИЧ, ВЛАСНА КОРЕСПОНДЕНТКА ГІАЦ «КРОНА»