Шах і мат нового закону про аліменти





З невиплатою аліментів Людмила М. знайома не з чуток. Розлучена жінка має двох дітей, кожного разу їй доводиться «вибивати» аліменти зі скандалом у батька. Платежів може не бути від трьох місяців до півроку, щоправда, потім з «царської руки» гроші приходять на картку. Батько Х вирішив, що так його діти отримують більшу суму одразу, тому злість колишньої дружини йому незрозуміла. Ще при розлученні він привів до суду адвоката, щоб з його допомогою встановити мінімальний платіж аліментів – по 400 гривень на дитину. А зараз у повному обсязі не виплачує навіть ці гроші, посилаючись на неофіційний заробіток та нову родину.



Такі виправдання – не новинка. І до впровадження нового закону про аліменти вони допомагали батькам виходити переможцями з судових залів. Ми поспілкувалися з адвокаткою, яка здебільшого працює з такими справами, і дізналися, через що ще наразі діти не отримують аліменти.

За словами правозахисниці, існує щонайменше чотири тенденції, коли хтось із батьків не сплачує аліменти. Перша – коли аліменти присуджуються більші, ніж реальний дохід батька. При цьому батько сплачує стільки, скільки може, однак заборгованість все одно виникає. Друга – коли батько офіційно працевлаштований, аліменти встановлені оптимальні, однак він не перераховує гроші для дитини. Третя – коли батько офіційно непрацевлаштований, однак має достатній дохід на нелегальній роботі, приховує від держави своє майно. І четверта тенденція, коли батько з інвалідністю не має доходу, він дійсно не в змозі заробити гроші, аби виплачувати дитині аліменти. У такому разі дитині призначається державна допомога.

У цій статті нас цікавить друга і третя категорія неплатників. Адвокатка Марина Січкар говорить, що у такому випадку батьки аргументують свою позицію тим, що начебто матір не дозволяє батькові виховувати дитину, перешкоджає їхньому спілкуванню або витрачає гроші на себе. Щоправда, у більшості випадків це лише прикриття для боржників.





Матір, яка систематично не отримує аліменти на дитину, має право звернутися з позовною заявою до суду. Тоді неплатника будуть перевіряти на наявність прибутку, рухомого та нерухомого майна. До речі, для стягнення аліментів через заборгованість окреме судове рішення не потрібне, на майно неплатника можуть накласти арешт. Щоправда, як розповідає юристка Марина Січкар, дуже часто ще на етапі розлучення батьки переписують своє майно на когось з родичів.

До речі, ріелтори говорять, що для того, аби переписати свій дім або квартиру, треба заплатити 2% від усієї вартості майна. Наприклад, у Харкові в середньому вартість двокімнатної квартири в спальному районі становить від 729 000 до 945 000 гривень. Тобто власник при переоформленні квартири повинен буде сплатити приблизно 18 900 гривень.

Ще одним «популярним» механізмом впливу на боржника є виплата пені неустойки.



Якщо ж ні в судовому порядку, ні за домовленістю сторін не вдається примусити чоловіка виплачувати аліменти, то матір може звернутися за державною допомогою.



Новий Закон України про стягнення аліментів набув чинності 6 лютого. Які ж зміни відбулися для незаконослухняних батьків. По-перше, порядок стягнення аліментів спростився: тепер він здійснюється в порядку наказного провадження, раніше це відбувалося в результаті позовного провадження, якого можна було чекати до півроку. Тепер суд без судового засідання, виклику сторін, заслуховування пояснень видає наказ у триденний термін.

По-друге, збільшився мінімальний розмір аліментів: на одну дитину він становить 50% прожиткового мінімуму, а не 30%, як раніше. Оскільки в Україні за останні чотири роки прожитковий мінімум підвищувався кілька разів, матір має право звернутися до суду з заявою про підвищення аліментів. Також, якщо стосунки з батьком дружні, можна скласти договір або усно домовитися.



По-третє, розмір аліментів залежатиме не тільки від офіційної зарплати, але враховуватимуться інші фактори. Наприклад, наявність рухомого і нерухомого майна, грошових збережень, придбання великих покупок, які перевищують десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи.

По-четверте, відтепер аліменти є власністю дитини, а не батька, як це було раніше. До речі, батько за законом НЕ МАЄ права вимагати від матері звіту про використання цих грошей.

По-п’яте, відповідальність за прострочення і несплату аліментів суттєво збільшиться. За кожен день прострочення виплати аліментів буде нараховуватися пеня в розмірі 1% від суми – з дня прострочення і до повного погашення боргу або до прийняття судового рішення про стягнення пені.

Що ж стосується «злісних неплатників», їх очікують суттєві зміни та обмеження. До батьків, що заборгували суму за півроку, будуть застосовувати санкції, аж поки вони не виплатять борг. Їх можуть позбавити права керувати автомобілем, користуватися вогнепальною і холодною зброєю, полювати тощо.



Неплатники аліментів будуть каратися соціальними роботами. Депутатка говорить, що на практиці їх найчастіше застосовуватимуть до осіб, які ведуть асоціальний спосіб життя, і через це не мають грошей.

Безсумнівним плюсом цього закону для матерів буде те, що відтепер неплатники аліментів не матимуть права забороняти дружині виїздити за кордон з дитиною.



І наостанок, на думку нашої редакції, своєрідна «шокова терапія» – це, безперечно, так звана «дошка ганьби», яку створило Міністерство Юстиції. Це публічний реєстр боржників аліментів. До списку потрапляють батьки, щодо яких відкриті судові провадження по несплаті аліментів понад три місяці. На сьогодні реєстр нараховує вже понад 75 тисяч злісних неплатників аліментів.



Аліна Курлович, власна кореспондентка ГІАЦ «КРОНА»