Ініціативні та сучасні. Як сільські учительки змінюють громаду

Ви знаєте безліч гендерних центрів при університетах, які вже кілька років активно працюють у напрямку гендерної рівності. А ми знаємо, що Антидискримінаційний центр створили вчительки у невеличкій сільській школі на Харківщині. Саме про нього ми вам зараз розкажемо.


ЧУДО-ІДЕЯ У СЕЛІ




Сахновщинський район розташовується на півдні Харківської області. Туди дістатися не так легко. Як кажуть місцеві, полем та лісом цілий день, а тоді лише в обласному центрі. Але насправді, звичайно, доїхати можна автівкою, електричкою, маршруткою, але з пересадками. Від Сахновщини за п'ятнадцять кілометрів знаходиться село під назвою Огіївка. Ви про нього, наші читачі і читачки, могли чути у ході «Гендерного освітнього експерименту». Саме тут базувався один із експериментальних навчальних закладів. Так от, тут активні учительки вирішили створити перший (!) в Україні антидискримінаційний центр у закладі шкільної освіти.




Символічні двері в центр


У 2016 році віце-директорка з виховної роботи Валентина Какадій і учителька історії Анна Савельєва, розібравшись у постулатах гендерної рівності і усвідомивши, що учениці потерпають від дискримінації за ознакою статі, заснували цей центр.


ЩО БУЛО ДАЛІ




Працюють вони відразу в кількох напрямках, та не лише з учнівством, а й з батьківством та учительством інших шкіл.

Щоб не дискримінувати дівчаток на уроках, учительки інколи відвідують заняття одна одної. Спостерігають та рахують, скільки разів хлопчика та дівчинку викликають відповісти на запитання. Якщо є нерівність – то враховують це й змінюють. Ця звичка прийшла ще з часів Гендерного освітнього експерименту та залишається й досі.



А от учителька історії Анна Савельєва розповідає, що вона прибрала у класі всі портрети історичних постатей, на яких були зображені лише чоловіки. Анна каже: щоб у дітей не складалося враження, що в історії є місце лише чоловікам. Дістає портрети за потребою.

– Я помітила, якщо дітям з першого класу відразу казати на жінку «учителька», то вони ніколи не скажуть на неї «учитель». Це  стосується також інших професій. І для них це «не дико», а навпаки звично. А ще ми намагаємося не акцентувати увагу на фізичній силі чи розвитку. Не даємо дівчаткам роботи по витиранню пилу. Дозволяємо дітям обрати за інтересами вид роботи під час чергування. Піднімати стільці або мити підлогу незалежно від статі, – розповідає ініціаторка Антидискримінаційного центру Анна Савельєва.



Також ініціаторки створили міні-бібліотеку. Їм передають книги про жінок, гендерну рівність, права людей, дискримінацію тощо. Усі ці книги у вільному доступі для дівчаток і хлопчиків. Для них проводять і бесіди, щоб пояснити, що не існує розподілу професій на чоловічі та жіночі. Дітей спрямовують обирати професію лише за їхніми вподобаннями.

– Ми розказуємо правду про 8 березня, проводимо заходи в рамках міжнародної акції “16 днів проти насильства”, організовуємо змінні виставки, у яких показуємо роль жінок у науці, техніці, політиці. Даємо дітям теми про жінок, і вони про них готують невеличкий виступ на шкільній лінійці. У планах провести День батька, де хочемо зібрати батьків і розказати, як в інших  країнах виховують дітей, про декретні відпустки для чоловіків, – розповідає ініціаторка Антидискримінаційного центру Валентина Какадій.


Валентина Какадій


Батьківство, яке переважно усе своє життя прожило у селі, не дуже привітно ставиться до ідеї гендерної рівності. Тож активісткам Антидискримінаційного центру доводиться докладати багато зусиль, аби змінювати їхнє ставлення. На кожних батьківських зборах 10 хвилин присвячують тому, щоб розказати мамам, чому важливо не зупиняти дівчат у їхньому розвитку, не казати, що головне – вийти заміж. А привчати їх до самозахисту та тих же точних наук.

У планах Центру зробити так званий жіночий кінозал. Хочуть запрошувати мам на колективні перегляди фільмів про жінок з подальшим обговоренням побаченого.


ЗМІНЮЄМО СВІТ НЕПОМІТНО





Ініціаторки Антидискримінаційного центру на Національній (не)конференції ЕдКемп Україна Валентина Какадій і Анна Савельєва


Та вони не лише всіх довкола залучають до активностей, але й самі постійно самовдосконалюються. Анна Савельєва та Валентина Какадій стали експертками Всеукраїнської антидискримінаційної експертизи шкільних підручників.


Нагорода від ГІАЦ «КРОНА» в рамках Гендерного освітнього експерименту


Вони вирішили ці ідеї, як-то кажуть, нести у маси. Запланували проводити тренінги і зустрічі з учительством інших шкіл із сусідніх сіл. Коли це буде, поки що невідомо.

Крім безпосередньо гендерночутливого підходу в освіті, активістки роблять зміни й непомітно. Наприклад, долучаються до різних соціальних проектів. Останній з них – «М18». Це німецько-український проект для підлітків з громадянського виховання і політичної просвіти «Ми можемо більше!, аби навчити їх усвідомлено голосувати на виборах. І навіть у цьому проекті вони намагаються залучити якомога більше дівчат, щоб вони поспілкувалися з депутатками сільських, міських та обласних рад.

– Ми намагаємося зробити так, щоб наш Центр був не просто вивіскою на дверях, - каже Аня Савельєва. - Ми намагаємося його зробити працюючим, наскільки це вдається у нашому суспільстві.


ПРИМІТКА:

У січні 2015 року Гендерний інформаційно-аналітичний центр «КРОНА» спільно з КВНЗ «ХАНО» започаткував регіональне експериментальне дослідження, яке має офіційну назву «Науково-методичні засади впровадження гендерних підходів в систему роботи навчальних закладів». Це своєрідна спроба побудувати все у школі так, щоб не «відрізати дитині половину світу й можливостей», а допомогти вирости самодостатньою, конкурентноздатною в сучасному світі особистістю. Більш детально про експеримент ви можете дізнатися на сайті ГІАЦ «КРОНА» у розділі «ОСВІТНІЙ ЕКСПЕРИМЕНТ».




Матеріал створений за підтримки Українського жіночого фонду і Фонду імені Гайнріха Бьолля, точка зору яких не обов'язково збігається з авторською.


АЛІНА КУРЛОВИЧ, ВЛАСНА КОРЕСПОНДЕНТКА ГІАЦ «КРОНА»