(Не) професійний голос: активізм по нотах

“Dorothy's Friends”, що українською перекладається друзі Дороті – це кодова фраза, що прийшла із Америки. Так у часи другої світової війни за океаном називали будь-яку людину з ЛГБТ-спільноти. Для Харкова ця фраза тепер набула й нового сенсу, адже тут вже кілька років діє ЛГБТ-хор під такою назвою.

А ЧОМ БИ І НІ?..

Небінарна особа Море Оранське зараз навчається на психолога-консультанта. Та паралельно кілька годин кожного четверга Море присвячує репетиціям у ЛГБТ-хорі, які проходять на зйомній квартирі. У колектив небінарна особа прийшла, щоб познайомитися з такими ж, як вона. Музикою професійно Море не займалася, але відвідувала курси по класу фортепіано, а потім ходила до приватного репетитора з вокалу. Зізнається, коли прийшла до хору, спочатку було досить складно опановувати вокальні вміння. Для того, щоб виходило, доводилося багато репетирувати, а також додатково займатися дома.



– Я давно хотіла в якомусь аматорському колективі співати. А ще мені хотілося якихось зв'язків з ЛГБТ-ком'юніті, яких у мене тоді не було, я практично нікого не знала. ЛГБТ-хори спрямовані на те, щоб створювати горизонтальні зв'язки у цьому середовищі, – розповідає Море Оранське.

Харківський ЛГБТ-хор “Dorothy's Friends” заснувала Даша Фельдман. Дівчина пригадує, у дитинстві ходила до церковного хору, тоді ж дивилася серіали та фільми по телевізору, де бачила, що в Америці та Європі хори – це цілий рух, який робить цікаву та нову музику. Та шкодувала, що тут такого немає…

У 2015 році Даша стала ЛГБТ активісткою і вже через деякий час дізналася: в Одесі діє так званий ЛГБТ-хор. Зацікавившись, почала шукати інформацію. Виявилося, що такі хори вже більше сотні років діють у всьому світі.

– І я подумала, що це привід зробити те, що я давно хотіла, і запросити людей поспівати зі мною, – розповідає керівниця Харківського ЛГБТ-хору Даша Фельдман.

Спочатку здавалося, що ця ідея провальна, та вона дуже швидко зацікавила інших активісток і активістів. Конкурсного набору як такого не було. Приходили усі, хто хотів спробувати або навчитися співати. Вони разом вчилися, пробачали взаємні помилки. Колектив вирізнявся лише тим, що більшість його учасників/-иць – лесбійки, геї, небінарні особи тощо. Наразі у складі хору 13 людей: вісім дівчат, чотири хлопця, небінарна персона.


Усі світлини із архіву наших героїнь і героїв


КРЕАТИВНИЙ ПРОТЕСТ

“Dorothy's Friends” виступають на заходах, присвячених Тижню жіночої солідарності, КиївПрайду, Маршу рівності, Дню камінг-ауту. Пісні намагаються обирати зі смислом. Наприклад, пісня Майкла Джексона "Earth song" про екологічну катастрофу або пісня групи Колір “Хто як не ми?” про те, що кожна людина має можливість змінювати цей світ на краще тощо.

– Це не просто хобі, це не просто гурток. Це інструмент активізму і протесту. Я дуже сильно не люблю мітинги, суху статистику, нудні і не дуже зрозумілі речі. Але при цьому я знаю, що емоційні сплески впливають набагато сильніше, ніж статистика і цифри. Креативний протест в активістській діяльності мені цікавіший, – розповідає Даша Фельдман.



Хор вже два роки поспіль бере участь у Харківському фестивалі Дня музики. Заявку подавали на загальних засадах, вказуючи, що вони “ЛГБТ-хор”. Їх без перешкод включали у програму та ставили на центральні локації. Та й гостям фестивалю вони подобалися: ні протестів, ні нападів, ні бар'єрів.

– Це ще й про видимість. Ми беремо участь і в не ЛГБТ-заходах. Коли ми виступаємо на вулиці, у людей не виникає негативу і бар'єру. Вони чують музику, підходять і тільки потім дізнаються, що тут відбувається. Це ключик, щоб достукатися до людей, – розповідає Даша Фельдман.




ВИСТУП У НІМЕЧЧИНІ

Вже у перший рік створення колективу Харківським хором зацікавилася організаторська команда найбільшого фестивалю ЛГБТ-хорів у світі “Various Voices”. Наприкінці 2016 року їх запросили на черговий фестиваль, який проходить раз на чотири роки у різних країнах.

Цього разу “Various Voices” відбувався у травні 2018 року в Мюнхені. У ньому взяли участь три тисячі учасниць і учасників з 25 країн світу. Виступи відбувалися у центральній філармонії Gasteig. Заключним виступом стало спільне виконання твору німецького композитора Карла Орфа на центральній площі міста, що тривало близько години.

– Це приголомшливий досвід. Нам заздалегідь дали партитури, ми майже шість місяців їх вчили. А вже в Мюнхені проводилися зведені репетиції з хорами. Це з'їзд талановитих людей з усього світу, з якими ми тепер підтримуємо контакт. Це була можливість знайомитися та вчитися, ходити на виступи, придумувати спільні проекти, – пригадує Даша.

“Dorothy's Friends” готувалися наполегливо до виступів. Вони хотіли показати нетипову та маловідому в Європі українську музику.

– Наприклад, ми виконували пісні гурту DAKH DAUGHTERS "Love must die", – це збірна солянка театру, музики, інструментального ансамблю, хору. Це дуже кльова музика, яку роблять в Україні. Вона дуже відрізняється від того, що зазвичай асоціюють з Україною, – розповідає Даша.


Відео з архіву наших героїнь і героїв


Деякі хори, з якими познайомилися “Dorothy's Friends”, існують вже понад сотню років. І ці колективи займають престижне місце у музичному світі Європи.

– Заходиш на сайт Дублінського ЛГБТ-хору і на стартовій сторінці бачиш таке оголошення: “24 грудня в переддень Різдва на центральній площі Дубліна ми граємо різдвяний концерт, купуйте квитки”. І я розумію: на центральній площі Дубліна в переддень Різдва ЛГБТ-хор вітає людей з Різдвом, і за це платять гроші. І квитки при чому не дешеві... Мені поки складно уявити, що таке може бути в Україні, – розповідає Даша Фельдман.



В Україні існують чотири ЛГБТ-хори. Перший колектив “QWERTY QUEER” з’явився в Одесі, після нього заснувався Харківський “Dorothy's Friends”. А за тим вже почали діяти “Voice is my life” (VML) у Кривому Розі і “Midnight descant” у Вінниці. Усі вони між собою спілкуються та виступають на фестивалях. Крім цього, усі хори брали участь у фестивалі в Мюнхені.


Матеріал створений за підтримки Українського жіночого фонду і Фонду імені Гайнріха Бьолля, точка зору яких не обов'язково збігається з авторською.

АЛІНА КУРЛОВИЧ
ВЛАСНА КОРЕСПОНДЕНТКА ГІАЦ “КРОНА”