Батьки на захисті прав своїх ЛГБТ-дітей




Як правило, профільні громадські організації підтримують ЛГБТ-спільноту, проте дуже рідко можна почути про підтримку їхніх батьків. На перший погляд може здатися, що батьки просто не хочуть приймати інакшість дитини, але насправді за їхніми викриками «мені не потрібна така донька чи син» криється страх, незнання і нерозуміння.


Перші кроки

- Батьки спочатку шоковані... Тато говорить: “Напевно, не виховував, як мужика”. А мама починає копатися в собі: “Ой, напевно, це я дівчинку хотіла, або у мене були гормональні відхилення, тому що мені таблетки давали…” Як завжди, як будь-який психологічний процес він проходить складно. До того ж, коли тато з мамою народжують дитину, вони ж уже прописують їй свою історію: “Ось, вона в мене буде принцесочкою, вона закінчить ось такий-то інститут…” А тут дитина приходить і каже, що ви ростили дівчинку, а я ось чоловіком почуваюся - це якщо говорити про трансгендерних людей. І батьківська  казка руйнується.... - розповідає ативістка ГО «Батьківська ініціатива «ТЕРГО» Анна Медко.

На допомогу таким сім’ям приходить ГО «Батьківська ініціатива «ТЕРГО», яка була заснована у 2013 році мамою та сином. Того ж року лише троє мам об’єдналися, аби надавати психологічну підтримку одна одній. На сьогодні таку підтримку вже отримало більше 250 мам, тат та інших членів родин та родичів, які дізналися, що їхня дитина відносить себе до ЛГТБ-спільноти. Анна розповідає, що у батьків, з якими вони спілкуються, є кілька  найбільших страхів: це подальша доля дитини в Україні, де й досі до ЛГБТ-спільноти ставляться жорстоко та не дозволяють їм вільно говорити про себе, та неможливісь створити «повноцінну» родину.

- Найбільше питання - це ж не буде онуків. Я пояснюю, що гомосексульна людина - не означає імпотент. Зараз всі ці питання вирішуються. Припустимо, моя гетеросексуальна дочка ще незаміжня, працює, не має сім'ї і дітей, а мій син - гей (живе в США)  має дитину і партнера. Тому все по-різному, кожна історія абсолютно унікальна. Але найбільше побоювання - як моя дитина буде жити з цим, в цій країні? Це ж так небезпечно, - розповідає ативістка ГО «Батьківська ініціатива «ТЕРГО» Анна Медко.

За п’ять років існування батьківської ініціативи діяльність стала більш ґрунтовною. Сьогодні «ТЕРГО»  виділяє щонайменше чотири напрямки роботи. Зустрічі психолога/психологині з батьками ЛГБТ-дитини (індивідуальні та колективні). Другі тривають кілька днів. За цей час батькам розповідають теорію та розвінчують стереотипи про спільноту. Здебільшого цього достатньо, аби батькам стало легше прийняти дитину, але якщо кілька днів недостатньо, то ГО буде й надалі працювати з цією людиною. На початку буває  й так, що до «ТЕРГО» телефонують й кажуть: «Допоможіть змінити мою дитину». Однак замість бажаної відповіді отримують таку: «Ми не можемо змінити вашу дитину, змінюватися треба вам…».

У «ТЕРГО» працюють вже з тими батьками, які хочуть налагодити стосунки і які готові розібратися у проблемі.

- Люди, які на початку приходять до нас на тренінг, бояться вимовити слово «гей», «лесбійка». У них у голові стереотипні та страшні картинки. А ми розповідаємо «банальні» речі, що це звичайні люди, які серед нас, і, умовно кажучи, ваш сантехнік чи лікар теж може бути «геєм», «лесбійкою». Не потрібно цього боятися, - розповідає менеджерка проектів ГО «Батьківська ініціатива «ТЕРГО» Марина Шевцова. - Якщо ми говоримо про батьків, які просто хочуть гармонізувати стосунки в родині, то перше наше завдання - це знову нагадати їм, що це не якийсь страшний «гомосексуаліст», а їхня дорога дитина (редакторська примітка: це слово було вжито спеціально, аби показати, що«гомосексульність», на думку більшості, - це хвороба або відхилення).




Активні мами

Частина батьків після тренінгу готові відстоювати права власної дитини й приєднуватися до активізму. У «ТЕРГО» вже знають, що найкраще з мамами проводити колективні заняття і бажано вже з тими мамами, які зрозуміли та прийняли своїх дітей. Дивлячись на них, усім іншим буде значно легше зрозуміти і свою дитину та подолати внутрішні бар'єри.

- Коли батьки потрапляють до групи батьків, які вже прийняли, і які вже щасливі, які з гордістю говорять про те, що їхня дитина належить до  ЛТБТ-спільноти, у них за кілька днів досить сильно змінюється ставлення до дитини. Для другої частини батьків цього мало: вони хочуть робити щось далі, і вони хочуть боротися за права своїх дітей. І ось для них ми пропонуємо інші зустрічі кілька разів на рік, - розповідає менеджерка проектів ГО «Батьківська ініціатива «ТЕРГО» Марина Шевцова.

Такі підтримуючі групи для батьків планують створити в усіх областях України, адже далеко не кожна мама або батько можуть приїхати до Києва. За власний кошт «ТЕРГО» може привезти до столиці лише 25 людей на місяць. Кілька активних батьків організація щороку вивозить за кордон на різноманітні марші ЛГБТ-спільноти за  рівність тощо.

- Дуже допомагають батькам ще й подорожі. Ми вивозимо за кордон мам в країни, де сексуальна орієнтація людини вже не проблема, де можна створювати одностатеві пари, де вони можуть всиновлювати дітей. Ми вже були в Амстердамі, Варшаві, Молдові. Коли вони бачать цих щасливих і гордих людей, які можуть відкрито говорити про свою сексуальну орієнтацію, вони повертаються в Україну окриленими, вони отримують такий запал, що їм хочеться якнайшвидше змінювати усе в Україні, - пригадує Марина Шевцова.




Польові ідеї

На роботі тільки з батьками ГО «Батьківська ініціатива «ТЕРГО» не зупиняється. Вони намагаються призупинити булінг ЛГТБ-дітей серед молоді та учительства. Марина розповідає, що частіше за все для таких дітей школа стає справжнім випробуванням - особливо для хлопчиків. Всеукраїнська Благодійна організація «Точка опори» провела дослідження про проблеми булінгу, з яким стикаються ЛГТБ-підлітки в освітньому середовищі. Дослідження показало, що 49% таких підлітків страждають від знущань. Вони бояться виходити в публічні місця, перевдягатися в шкільних роздягальнях, йти самим зі школи додому, бо їх можуть побити. Тож співробітниці «ТЕРГО» організували виїзні освітні семінари для учительства, психологів і психологинь, директорок/-ів, соціальних працівниць/-ків, щоб вони хоча б самі перестали брати участь у цькуванні дітей.

- Ми проводимо для них тренінги з толерантності. А наші батьки асистують під час проведення таких тренінгів і виступають у ролі «живих книг», тобто діляться з учасницями/-ками своїм досвідом - і це дуже добре працює. У нас був прецедент проведення тренінгу для вчительства сільських шкіл, - говорить Марина Шевцова. - На початку була пасивна агресія з їхнього боку, але після двох днів вони переглянули своє ставлення. Вони зрозуміли, хто такі ЛГТБ-підлітки в школах. Вони починають усвідомлювати масштаби проблеми, і до чого це може привезти. Для нас як для батьківської організації це дуже важливо, тому що дуже мало батьків з такими дітьми, хто легко пройшов через школу.

Як-то кажуть, у кожного і кожної свій фронт. Коли одні ховаються в скарлупу від своєї “незвичайної” дитини, інші продовжують її підтримувати протягом всього життя та відстоювати її право існувати такою, як вона є.

З ГО "Батьківська ініціатива "ТЕРГО" можна зв'язатися за допомогою сайту (http://tergo.org.ua), або за телефоном (+380633279920). Консультацію та тренінги організація надає безкоштовно. Email (info@tergo.org.ua), Facebook (https://www.facebook.com/tergouk/).

Аліна Курлович, власна кореспондентка ГІАЦ «КРОНА»