Жінка - ресурс для країни чи для чоловіка?


«ЖІНКИ У ПОЛІТИЦІ: ОСНОВНІ ВИКЛИКИ»

Жінка - ресурс для країни чи для чоловіка?

«Коли мова заходить про політику – жінку відправляють на кухню!» - ще Маргарет Тетчер проговорила проблему, яка є актуальною для української політики сьогодні. Отже, жінка – це ресурс для держави чи лише маріонетка у серйозній політичній грі? У політичній - значить у «чоловічій». Чому так склалося? Що робити кандидаткам, які не погоджуються з такими правилами? Учора, 6 жовтня, для обговорення цієї проблеми саме вони зібрались у Харківському національному університеті міського господарства імені О.М. Бекетова за круглим столом «ЖІНКИ У ПОЛІТИЦІ: ОСНОВНІ ВИКЛИКИ».

- Звернути увагу на проблеми жінок у політиці. Залучити якомога більше людей, як гендерних експерток, так і успішних реалізованих жінок, представниць місцевої влади для обміну досвідом та знаходження однодумців! – говорить про мету заходу Ірина Міньковська, асистентка проекту «Жінки – це 50% успіху України», у рамках якого був проведений круглий стіл.



Головне питання, яке підіймалось сьогодні – це роль жінки, уявна та фактична, на політичній арені України й світу. Думки учасництва розділились. Частина спікерок вважають, що не кожна жінка здатна бути політикинею, і потрібно реально оцінювати свої можливості:

- Скажіть, от якщо ми з Вами такі «розумниці», то чому світом правлять чоловіки? – звернулася до учасниць Марина Епішина.



Інші ж наголошують на тому, що у сьогоднішній системі патріархатного розподілу ресурсів і влади жінці доводиться долати вдвічі довшу дистанцію до мети:

- Усе, чого досягає жінка – це не «завдяки», а «всупереч»! Якщо чоловіку навіть не обов’язково бути фахівцем у своїй справі, щоб отримати підвищення, то жінці доводиться «пахати» не 24, а 48 годин на добу, щоб довести оточуючим, що вона варта бути там, де хоче! – Олена Малахова.



Важливим стримуючим фактором для жінки є родина та діти. Коли чоловік робить кар’єру, дружина в цей час «прикриває тил», виховуючи дітей та роблячи всю хатню роботу. Це не біологічний фактор, а виключно соціокультурний, адже якщо перерозподілити обов’язки, то жінка і чоловік матимуть рівні умови для самореалізації! Таким шляхом пішла Швеція – країна-лідерка гендерної рівності у світі, де декретна відпустка мінімум на 6 місяців є примусовою для чоловіків.



Про справедливий розподіл фінансів розповіла експертка з гендерного бюджетування Тетяна Фесенко: «Гендерне бюджетування – це тонкий інструмент справедливого розподілу коштів для усіх гендерних груп». Пані Тетяна наголосила на тому, що ігнорування інтересів будь-якої групи є дискримінацією.



На круглий стіл також завітала бізнесвумен і громадська діячка Ольга Пішель (яка зараз мешкає в Берліні), щоб поділитися досвідом досягнення рівності чоловіків і жінок у політиці Німеччини. Пані Ольга є організаторкою та керівницею багатьох українських і міжнародних соціальних проектів. Наразі займається ініціюванням проектів з розбудови демократичного суспільства в Україні. Вона вважає, що для збільшення жінок у політиці держава повинна мати чітку структуру правил поведінки, як для жінок, так і для чоловіків, які б давали жінкам реальну можливість вести активну політичну діяльність.



Паритетність у політиці – це запорука підвищення рівня життя населення, адже тільки вона дозволяє врахувати потреби усіх громадян та громадянок. Тільки гендерночутливий простір у державі може допомогти кожній людині вільно пересуватися, розвиватись, самореалізовуватися, кохати та створювати сім’ї.



Жінка – це ресурс для країни чи лише для чоловіка? Для країн – культурних та економічних лідерів світу – однозначно ресурс для країни, а для нас?

Власна кореспондентка ГІАЦ «КРОНА» Аліна Курлович