Як говорити з дітьми про 8 Березня та чи треба його святкувати в школі




Чи потрібні сучасним школярам традиційні концерти до 8 Березня? Який сенс варто вкладати в це свято? Та чи є різниця між тим, що необхідно розповідати про нього хлопчикам і дівчаткам? Ці та інші актуальні запитання ми поставили Олегу Марущенку, кандидату соціологічних наук, гендерному експерту, директору Гендерного інформаційно-аналітичного центру «КРОНА».

Який сенс зараз слід вкладати у свято 8 Березня?

Питання стоїть так, наче ще буквально нещодавно всі ми пам’ятали про справжній зміст свята і тільки зараз чомусь забули. Хоча ж насправді все навпаки.

Радянське минуле прищепило суспільній свідомості спотворене трактування 8 Березня — як святкування якоїсь міфічної жіночності. А ще доброти, краси та чарівності (теж «жіночих» рис — інакшими ж вони наче не бувають). Ну і святкування весни, яка відтоді міцно асоціюється із жінкою — така ж чарівна, добра і красива. А для кращого асоціювання жінки з весною чоловіки мають дарувати в цей день саме весняні квіти.

Насправді ж, 8 Березня ми повинні відзначати Міжнародний день боротьби за права жінок. Саме такий сенс і треба вкладати в це свято. І крапка.

На жаль, історично права жінок дійсно були значно вужчими за права чоловіків. І дисбаланс, хай, можливо, і менший, залишається донині. Зараз прискіплива увага приділяється не тільки правам, а й реальним можливостям скористатися ними.

Наприклад, коли молода жінка влаштовується на роботу, начебто вона має такі самі права, як і чоловік. Але ж саме їй роботодавець відмовить з більшою імовірністю, якщо дізнається, що в неї ще немає дітей (бо скоро народить і піде в декрет), або є маленька дитина (та часто хворітиме, мама постійно братиме лікарняний). Чоловіків про такі речі навіть не запитують.

От вам і приклад, коли формально з правами начебто все добре, а з реальними можливостями скористатися ними — аж ніяк. Саме про це і потрібно говорити.

Де ще у світі святкують 8 Березня?

Якщо йдеться саме про відзначання на рівні державного свята, таких країн десь зо два десятки, наприклад: Китай, В’єтнам, Непал та десять країн — колишніх республік СРСР.

Але в набагато більшій кількості країн у березневі дні відбуваються численні просвітницькі заходи різного рівня (активістські, політичні, освітні, наукові), що якраз і нагадують про справжню суть свята. Найкраще це поки що вдається західним демократіям.

Як по-сучасному подавати Міжнародний жіночий день у школах?

Розповідати про справжню історію цього свята, пояснювати, чому довгі роки воно в нас відзначалося інакше (і як саме). Знайомити учнівство з реальною статистикою гендерної нерівності в Україні та світі. І таким чином нагадувати про все ще кричущу актуальність цієї дати сьогодні.

Такі дані в Україні періодично оприлюднює Держкомстат, а для тих, хто володіє англійською, стане в пригоді спеціальний статистичний сайт ООН.

Окремо я б радив пропагувати реальні досягнення жінок у різних сферах. Їх дуже багато, просто вони є не такими «розкрученими». І в цьому теж прослідковується тенденційність подання інформації.

Наприклад, у шкільних навчальних програмах дуже часто в переліку, скажімо, політичних постатей або видатних людей з науки жінок згадують останніми.

І не тому, що вони менш талановиті, а просто тому, що жінки.

Чи є різниця в тому, що і як треба розповідати хлопцям і дівчатам про 8 Березня?

Жодної різниці немає і бути не може. Сучасний недискримінаційний підхід в освіті взагалі категорично виступає проти того, щоб приховувати від тієї чи іншої групи учнівства якусь інформацію.

Ось нещодавно відмінили роздільні уроки трудового навчання, адже там відбувалося саме таке «приховування»: дівчата, наприклад, не вивчали електротехніку.

Так і тут — немає нічого такого, що повинні про свято 8 Березня знати дівчата і не повинні хлопці, і навпаки.

Чи потрібні святкові заходи до цієї дати в школах? Якщо так, то в якому форматі?

А чому ні? Це було б дуже доречно, от тільки зміст святкувань має бути відповідний.

Ефективними будуть просвітницькі заходи на рівні класу, наприклад, класні години. Мій колега-просвітник, координатор освітніх програм в Amnesty International Ukraine Володимир Селіваненко нещодавно розробив нову концепцію саме такого заходу. Дуже раджу вчительству ознайомитися і спробувати практично втілити цю оригінальну розробку.

Ще можна зробити тематичні виставки, присвячені як безпосередньо самій історії свята, так і тим же жіночим досягненням. Інтерактивні та дидактичні ігри теж доцільні. Матеріалів у відкритому онлайн-доступі для забезпечення таких заходів зараз дуже багато.

Чи треба дарувати вчителькам та школяркам подарунки на 8 Березня?

Мені здається, відзначення Дня боротьби за права жінок не передбачає подарунків, окрім, хіба, тих, які відтворюватимуть справжній зміст цього свята. Але це з розряду фантастики.

Ми ж не обмінюємося подарунками 1 травня у День міжнародної солідарності трудящих. І нікого це не дивує.

На мій погляд, повернення справжнього 8 Березня відбуватиметься органічно з відходом у небуття отих побажань «залишатися жінкою, не дивлячись ні на що» та відповідних подарунків «про красу», «про господарство», «про материнство». А свято весни можна відзначати в будь-який інший весняний день.

Чи може стати День матері альтернативою 8 Березня?

Сприймати День матері як альтернативу 8 Березня — це знову звести жінку до виконання нею суто материнської функції та деяких «суміжних»: виховання дітей, піклування про сім’ю, підтримку «домашнього вогнища», надихання чоловіків на суспільно важливі «подвиги».

Але ж це повністю суперечить самій ідеї Дня боротьби за права жінок, який значно розширює простір соціальної активності жінки.

Я взагалі не бачу необхідності шукати якусь альтернативу святу 8 Березня. Навіщо? Нам просто треба розібратися з його початковим змістом та вміти доносити його до різної аудиторії.

Тобто вирішальною має бути саме просвітницька робота. Здається, в Україні з цим поки що найкраще справляються громадські організації, що проводять різні інформаційні заходи: семінари, тренінги.

А згадайте вуличні марші в містах України, приурочені саме до 8 Березня. Їхня мета — привернути увагу якраз до різного роду дискримінації щодо жінок.

Джерело