Гендерночутлива освіта на письмі та в дії




Оголошено переможниць і переможців конкурсу гендерних щоденників, який проводився у рамках проекту “Гендерний шкільний експеримент”. Що це за ініціатива та як вона активізувала учительство до реальних дій гендерночутливого підходу у школі – читайте далі.


ДЛЯ КОГО ТА НАВІЩО БУВ СТВОРЕНИЙ ЩОДЕННИК

Щоденник педагогічних спостережень був розроблений командою Гендерного освітнього експерименту на початку минулого навчального року. Електронний щоденник складається з кількох частин. Він має інструкцію користування, щоб новачки легше опанували формат, календарний план, де учительки і учителі вказують у таблиці етапи власних впроваджень гендерночутливого підходу у навчанні. У щоденнику також відведено сторінку для самоаналізу, де заповнювачі/-чки описують власні роздуми про досягнення та перешкоди нововведень, сторінку для спостереження за навколишнім світом та сторінку, де люди описують, що змінилося у їхньому житті після надягання “гендерних окулярів”. А для того, щоб краще мотивувати учительство заповнювати щоденник, було дібрано мотивуючі цитати видатних людей із різних галузей діяльності.

РІВНІСТЬ У ДІЇ

Передбачалося, що учительки й учителі будуть заповнювати цей щоденник творчо, уникаючи формалізму та відписок, записуючи усе побачене, почнуть більше заглиблюватися у проект і осмислювати переваги гендерночутливого середовища.

- Учасниці й учасники експерименту повинні були писати у щоденник свої думки і спостереження, щоб постійно перебувати у полі експерименту. Це спрацювало, люди весь час писали, аналізували заходи, які вони проводили, думали, що вони говорять і роблять, - розповідає експертка ГІАЦ “КРОНА” Ольга Андрусик.

“Перші ластівки” були скутими. Люди переважно писали про те, що вони провели, які підіймалися питання, скільки хлопчиків, а скільки дівчаток було на заході, бо на початку думали, що гендерна рівність означає вирівняти кількість хлопчиків та дівчаток. Однак згодом щоденники кардинально змінилися, і учительство почало описувати власний досвід, спостереження, роздуми.



- У розділі “свої спостереження” були гендерні ситуації "Як би ви вчинили". Спочатку вчителі й учительки ці ситуації тільки описували, але з кожним разом їхні описи змінювалися, і вони вже могли проаналізувати ситуації глибше. Згодом люди стали писати реальні спостереження. Наприклад, вчителька пише: заходить у школу і бачить, як худенький хлопчик несе важке відро, а поруч іде величенька дівчинка з ганчіркою. Учителька не пройшла повз, а долучилася до ситуації і запитала у дітей, чому учениця не допоможе однокласнику, на що дівчина відповіла, що так заведено. Учителька пояснила дітям, що краще буде разом нести відерце, і наступного разу бачить, як дівчинка допомагає нести відро, - розповідає Ольга Андрусик.

А от учитель фізкультури із Нововодолазького ліцею, який, до речі, отримав одне з перших місць у конкурсі, спершу не сприйняв ідею гендерночутливого виховання. Долучився до роботи, бо школа бере участь у експерименті. Він почав дозволяти дітям вишиковуватися не за зростом, а як їм буде зручно, перестав розподіляти за статтю, коли проводив естафети, вилучив зі свого вжитку словосполучення “зараз роблять хлопці/дівчата”. Згодом учитель почав помічати, що йому стало набагато легше працювати, бо дисципліна у класах налагодилася.

- Зараз я це все “на автоматі” роблю. Я відвідував інші школи - у них такого немає. Там діти стоять за зростом: хлопці перші, дівчата за ними; хлопці виконують одні вправи, а дівчата трохи легші. А у нас зараз дівчата виконують усе те ж саме, що і хлопці, хлопці працюють у групах з дівчатами. Змінювати на те, як було раніше, ми вже не хочемо. Навіть якщо будуть зауваження на відкритих уроках, ми скажемо, що використовуємо гендерний підхід у навчанні, - розповідає учитель Віталій Вотінцев.

Учитель дійшов висновку, що програму для дітей з фізкультури треба змінювати, бо норми для хлопців завищені, а для дівчат - занижені. Нові норми повинні орієнтуватися на стан здоров'я дитини, а не на стать.

- Є такий стереотип, що чоловіки не люблять писати. Ми вже втретє даємо грамоту чоловікові за щоденник. Все залежить від людини, наскільки вона відповідально ставиться до завдання. Адже ми не обмежували людей ні в часі, ні в обсягах - усі могли заповнювати щоденники так, як їм зручно. Це було творче завдання, там були мотиваційні пам'ятки, висловлювання знаменитих людей, які мотивують до дії, адже ми самі змінюємо наше життя, - розповідає експертка.

РЕЙТИНГ ЗАЦІКАВЛЕННОСТІ

Одні школи до щоденника педагогічних спостережень поставилися із більшою цікавістю, інші - з меншою. Ольга розповідає, що перевіряла щоденники Панютинської, Вербівської шкіл та Нововодолазьких ліцею та гімназії. За півтора року кількість щоденників постійно варіювалася у школах, але серед цих чотирьох шкіл Новодолазький ліцей та гімназія здають щоденники 100%-во, і їхні щоденники якісні. Вербівська школа здає приблизно 50% від складу колективу, а Панютинська - лише 10%, але ці щоденники завжди якісні.

- Систематичність заповнення щоденника була одним із  критеріїв оцінювання. З моїх шкіл найкраще впорався із завданням Нововодолазький ліцей - у них були хороші і якісні щоденники. Їх було приємно читати, вони були наповнені думками і спостереженнями. У конкурсі цей заклад здобув чотири грамоти за І, ІІ,ІІІ місця. Але гімназія теж не поступається. Якщо в Панютиному і в Вербівці взагалі немає переможців, то в ліцеї - три, а в  гімназії - два, - розповідає Ольга Андрусик.

Що стосується щоденників інших шкіл, а саме Огіївського і Лозівського НВК та Малинівської гімназії, то їх перевіряла проректорка з навчальної роботи ХАНО Тетяна Дрожжина. Вона відзначила, що найкраще із завданням впоралися Огіївський та Лозівський навчально-виховні комплекси. Ці два заклади однаково здають багато якісних щоденників.



- Я побачила суттєву динаміку у кращий бік. Люди почали писати, що їхнє життя значно змінилося, вони почали привносити гендерночутливі компоменти в сімейне спілкування, у стосунки з оточуючими; почали помічати гендерну нерівність у суспільстві і побуті, - розповідає Тетяна Дрожжина. - При відборі найкращих особисто для мене було важливо, щоб ця людина весь час вела щоденник, описувала, як впроваджує у школі на уроках гендерні компоненти, як підбирає матеріали, як їх коригує, що підбирає такого, чого діти не знали.

Наприклад, Тетяна Дрожжина розповідає, що їй особливо сподобався приклад учительки історії Огіївського НВК Анни Савєльєвої. На уроці, присвяченому лицарству в Середньовіччі, вона знайшла матеріал, що існував жіночий лицарський орден. До речі, Анна отримала також перше місце у конкурсі. Учителька розповідає, що протягом тижня записувала усі побачені ситуації, роздуми собі у записник. А наприкінці тижня сідала та оформлювала у електронний щоденник свої записи.



- Для мене це була несподівана новина, що я отримала перше місце. Хоча я сподівалася, що робота буде якось відзначена. У мене минулого року була грамота за ведення щоденника, тому намагалася роботу покращити. Після усіх різноманітних заходів, які проводилися у рамках експерименту, усе більш зрозуміло було, як потрібно вести щоденник. Мені сподобалася така робота, адже я самостійно бачила, як змінилися мої погляди та свідомість, -  розповідає учителька Огіївського НВК Анна Савєльєва.

ЗНАЙОМТЕСЬ, ПЕРЕМОЖЦІ/-ИЦІ

Конкурс на кращий педагогічний щоденник Гендерного освітнього експерименту проходив серед семи шкіл проекту. Призові місця присвоїли кращим 12 учителькам і 1 учителю. Перше місце посіли учителька історії Огіївського НВК Анна Савєльєва, учителька фізики, заступниця директорки з виховної роботи Валентина Какадій, учитель фізичної культури Нововодолазького ліцею Віталій Вотінцев та учителька світової літератури Валентина Попіль.

- Спочатку не знали, що писати, але форма щоденника допомагала, а філософські вислови надихали, - розповідає одна із переможниць Валентина Какадій. - Я записувала у щоденник ті події, які бачила довкола, власні осмислення із гендерного журналу “Я”, роздуми після виховних заходів. Ми навіть шукали статті в Інтернеті, у Facebook, обговорювали їх та аналізували разом із колежанками. Щоденник мені допомагав побачити власні помилки й змінювати їх.

- Я думаю, що перше місце я отримала за оригінальність підходу. Я брала ті питання, які, на мою думку, ніхто не брав. Наприклад, персонажі з літературних творів. Мені багато знадобилося часу для заповнення щоденника, адже це постійна робота з дітьми, потім аналіз усього, що відбувалося, але заповнювала я щоденник раз на декілька тижнів, - розповідає Валентина Попіль.

Другі місця посіли бібліотекарка Інна Профатило і учителька англійської мови Інна Годлевська із Лозівського НВК, бібліотекарка Людмила Табачун і учителька світової літератури Наталія Жижирій з Нововодолазького ліцею.

Треті місця посіли учителька початкових класів Світлана Бовда і учителька початкових класів Надія Стьопіна з Малинівської гімназії, учителька початкових класів Оксана Шиленко і учителька початкових класів з Нововодолазької гімназії Людмила Шевченко, учителька з трудового навчання та технологій Нововодолазького ліцею Олена Карась.

- Призові місця ми дали всім, хто цього заслуговує. Щоправда, складно було розподіляти місця. Враховувалися всі тонкощі, наповненість щоденника, думки, кількість написаного та проведених заходів, враховувалася навіть гендерночутлива мова, - розповідає Ольга Андрусик.

Грошові винагороди та грамоти експертна команда вручить у другій половині зими 2018-го року, коли завітає до кожного навчального закладу для підбиття підсумків трирічної роботи Гендерного освітнього експерименту.

Аліна Курлович, власна кореспондентка ГІАЦ “КРОНА”