Гендерночутливий підхід при підборі літератури для читання

Загальновідомо, що літературні твори надзвичайно впливають на майбутній спосіб життя дитини, формування її характеру, навичок, власної картини оточуючого світу. Та найбільше користі приносить гендерночутлива дитяча література, в якій герої й героїні поводяться, діють, розвиваються, мають зовнішній вигляд залежно від своїх особистісних вмінь, задатків, талантів, бажань, прагнень, тобто у яких модель поведінки не поділяється на «чоловічу» і «жіночу».

Наприклад, розглянемо оповідання А. М’ястківського «Весело було»:

«Дмитрик з Наталею цілу годину не гралися – працювали, прополювали грядку цибулі.

– Це бур’янець, а це цибулька, – казала Наталя. – Бур’янець виривати, а цибулька хай росте.

– Молодці! – похвалила обох Наталина мама, а потім спитала: – Ви не стомилися?

– Ні, нам було весело, бо на акації горобчики цвірінчали, наче на цимбалах грали, – веселили нас за роботою: жив-жив, жив-жив, – похвалився Дмитрик.»

Цей твір є гендерночутливим. Бо у ньому не протиставляються хлопчик і дівчинка одне одному, а показується, що вони можуть разом із задоволенням виконувати одну роботу – поратися на грядці.

На жаль, сьогодні є багато літературних творів, які транслюють дітям гендерні стереотипи. І тому батькам / особам, які їх замінюють, рідним треба вміти самим аналізувати, навіть переробляти твори на гендерночутливі. Маленькі дітки сприймають прочитане як життєву правду. Вони ще не вміють аналізувати, але швидко схоплюють (вбирають) всю отриману ними інформацію, переймають и копіюють модель поведінки літературного героя чи героїні. Кожна дитина ідентифікує себе з групою «жінок» чи «чоловіків» і намагається відповідати «своїй» гендерній ролі. Розглянемо, наприклад, два віршика:

«На містку хисткім зустрілись 

Барани та й... посварились. 

Білий каже: «Відійди, 

Маю першим я пройти!» 

Сірий вперся: «Геть, ледащо, 

Не вступлюсь тобі нізащо!» 

Вперті барани побились — 

Та у річці опинились.»

(Невідомого авторства)



«Посварились дві сестрички, Розійшлися хто куди.

Та невдовзі помирились.

Обнялись – нема біди.»

(В. Чухліб)

Якщо дорослі, прочитавши дитині ці вірші, зовсім нічого не скажуть, або ж прокоментують «Що з них візьмеш? Хлопці такі і є!», «Як тільки дівчатка гарно вчинили», то у дитини може сформуватися стереотипне уявлення, що хлопчикам можна бути впертими, задирливими, влаштовувати бійки, а дівчаткам треба бути розсудливими, неконфліктними. Тому бажано обговорити з дитиною прочитане і подумати, чи справді єдиний вихід – битися. Як можна по-іншому вчинити баранцям? Хто може бути такими «баранцями» – тільки хлопчики чи й дівчатка також? Чи можуть бути замість сестричок хлопчик і дівчинка чи два хлопчики? Важливо пояснити дитині, що і хлопчику, і дівчинці треба вміти (і вчитися цьому) домовлятися з іншими, розуміти одне одного, вирішувати проблеми разом. І ще один суттєвий момент літературних творів з подібним сюжетом – є унікальна нагода пояснити дитині, що треба уникати ситуацій, які можуть привести до загрози здоров’ю чи каліцтва.

Також є маркована дитяча література, що наче показує, якими повинні бути хлопчики і дівчаткам, чим їм треба займатися, що їм можна робити, а що – ні. Дітям транслюється переконання, що жінки і чоловіки дуже різні, і у них не може бути нічого спільного. Тому варто ретельно обирати книжки для читання, а потім ще й обговорити прочитане з дитиною. Наприклад, збірочки віршиків Ганни Чубач «Професії для дівчаток» і «Професії для хлопчиків» бажано читати в комплекті, зразу обидві, щоб познайомити із розмаїттям професій. Під час обговорення можна пояснити доньці / сину, що лікувати чи керувати літаком можуть і чоловіки, і жінки, головне, щоб людині це подобалося і вона отримувала задоволення від своєї роботи. Також можна з’ясувати, ким хоче бути дитина, поміркувати, які якості потрібні для тієї чи іншої професії.

Ілюстрація до збірки віршів Ганни Чубач «Професії для дівчаток»

Ми, дорослі, розуміємо, що чим більше дитина знатиме, вмітиме робити, тим цікавішим, яскравішим буде її життя, більше можливостей і перспектив відкриватиметься для неї. І якщо у дівчинки з’явиться «хлопчача» книжка-розмальовка, а у хлопчика – «дівчача», то нічого поганого в тому не буде. Нехай дівчинка навчиться малювати індійців, мушкетерів, й, можливо, зацікавиться, хто вони такі, де, коли і як жили, а потім стане історикинею. А якщо хлопчик, розфарбує прикраси чи сукні принцес, підбираючи, продумуючи кольорову гаму, теж не страшно. Можливо, він майбутній дизайнер одягу чи ювелір.



Ілюстрація до збірки віршів Ганни Чубач «Професії для хлопчиків»


Діти асоціюють себе з персонажами книжок, і, залежно від того, які ролі виконують ці персонажі, дитина бачить в них себе, співпереживає їм та разом з ними проходить різні випробування, як наприклад у казках. Безперечно роль казки у вихованні дитини, розвитку її мислення надзвичайна. Та, з іншого боку, багато з них транслюють стереотипні життєві сценарії для жінок і чоловіків. В результаті дівчатка хочуть бути пасивними принцесами, а хлопчики – хоробрими визволителями. Варто пояснити дітям, що така поведінка мало вписується в сьогоднішнє наше життя XXІ століття, яке вимагає різноманітних активностей як від хлопців, так і від дівчат, а захищати себе та одне одного потрібно вміти усім, незалежно від статі. Діти повинні зрозуміти, що все залежить тільки від їхнього бажання.

Багато сучасних літературних творів дівчаток направляють на домогосподарство, догляд за дітьми, а чоловіків – на соціальний успіх. Наприклад, це добре проілюстровано в двох із багаточисленних подібних літературних творах:

«Люлі-люлі, люба лялю»

«У хаті тихо. Мама порається на кухні. Тато щось пише за столом у своїй кімнаті, а Наталя у спальні колише в іграшковій колисочці ляльку та приспівує:

Люлі-люлі, люба лялю, вчися слухати Наталю...

– Де ти цю пісеньку взяла? – увійшовши, питає мама.
– Ніде, вона сама взялась, – каже Наталя.
– Це ти придумала!
– Ні, мамо! Пісенька була ластівкою, літала, літала та й сіла мені на губи.»

(Андрій М’ястківський)

«Про Петрика та манну кашу»

… Я, звичайно, й сам не проти
Космонавтом стать, пілотом….
– Що ж, – признавсь я діду Васі,
– Хочу плавать на баркасі….
Тато мій на Чорнім морі 
Капітан на «Метеорі».
Буду слухать маму й тата,
Буду вчитися багато,
Швидко виросту і стану —
Так і знайте! — капітаном.

(Василь Шаройко)



І тут важливо, знову ж таки розповісти дитині про індивідуальність кожної людини, її бажання, задатки і прагнення і що не обов’язково своє життя вибудовувати під тиском стереотипів.

Поради батькам / особам, які їх замінюють:

1. Перед тим, як купити книгу, перегляньте її самі. Так ви можете вирішити, чи підходить вона саме вашій дитині.

2. Орієнтуйтеся не на маркування (для хлопчиків чи для дівчаток) і не на назву книги (є жіноче чи чоловіче ім’я), а на інтереси та бажання дитини.
3. Прочитавши книгу дитині, постарайтеся зразу обговорити з нею прочитане. І, якщо необхідно, самі змінюйте, корегуйте текст, замінюйте стать персонажів, змінюйте / обговорюйте малюнки. Обмінюйтеся враженнями, думками – це корисно і цікаво.
4. Вчиться помічати і правильно реагувати на гендерні стереотипи, думати, як зробити літературний твір гендерночутливим й тим самим допомогти дитині повністю відкрити свою особистість, свої таланти і досягти успіху в житті.

Усі фото взяті з інтернет-джерел