GenderMuseum – простір для діалогу



ІСТОРІЯ

Від валізи до музею, або з чого все почалося

Ідея створення гендерного музею виникла ще у 2006 році, коли Тетяна Ісаєва, керівниця теперішнього музею, потрапила на стажування до Швеції. Саме тоді в Україну вона привезла перші експонати, що демонстрували шлях шведського суспільства до гендерної рівності.



Фотографія плакату зі Швеції 70 років 20 століття. Тоді в країні просували ідею того, що татусі мають користуватися відпусткою для догляду за дитиною


Після цього Тетяна Ісаєва продовжила збирати експонати. Через деякий час завдяки підтримці Українського жіночого фонду було проведено першу виставку та презентацію Музею історії жіноцтва, історії жіночого та гендерного руху, а вже у 2009 році створення його перших експозицій та діяльність було підтримано Глобальним фондом для жінок.

До 2013 року музей був пересувним: він переїжджав з місця на місце, організовуючи різні заходи: екскурсії, презентації, виставки.

У 2013 році музей переїхав у постійне приміщення – у двокімнатну комунальну квартиру в центрі міста. Ремонт приміщення було зроблено за допомоги кампанії "Жінки підтримують жінок", що проводилася Українським жіночим фондом.



Тетяна Ісаєва та відвідувачі гендерного музею у Харкові


До 2015 року музей утримувався командою, яка його створила, тому із часом постало питання про його подальше існування.

“Тоді до музею завітала іспанська феміністка, художниця Марія Санчес, яка, дізнавшись про можливість закриття музею, ініціювала кампанію на його підтримку #SaveGenderMuseum. Протягом трьох років двері музею залишалися відкритими саме завдяки цій кампанії, до якої долучилася шведська Жіноча народна школа, іспанські феміністки та феміністи, китайські волонтери та волонтерки” – розповідає керівниця музею Тетяна Ісаєва.

У 2016 р. музей стає складовою Центру гендерної культури, що був створений за підтримки Європейського фонду для демократії.



Лист від Меркель та “жіноче” євро

Музей весь час поповнюється новими експонатами – їх привозять у дарунок друзі та подруги музею, відвідувачі та відвідувачки.



Експонати гендерного музею (фото – Ігор Русін)


Тут є навіть особливий “експонат” від канцелярії німецької канцлерки Ангели Меркель.

Серед експонатів є звичайні, на перший погляд, “100 гривень”. Однак саме вони стали одним з перших експонатів, які подарувала ще у 2008 році українська експертка з гендерних питань – Олена Суслова.

Є також «жіноче євро» з Фінляндії. Монета демонструє нерівність в оплаті праці – у всьому світі зарплатня жінок складає 75% відсотків від зарплатні чоловіків.



На фото саме те  «жіноче євро» з Фінляндії та ті самі “100 гривень” – перші експонати



Експозиції музею

У музеї представлені дві великі експозиції – “Жіноче обличчя війни”, що присвячена жінкам, які провели фашистську окупацію у Харкові (1941 – 1943 рр.), та “Жіноча кімната”.



Експозиції музею (фото – Ігор Русін)


Чотири п’ятих населення міста під час окупації складали жінки з дітьми. Жінки виживали як могли — носили речі на «мєнку» – міняли одяг, предмети побуту, цінності, прикраси на продукти харчування, відрами носили з  іншого краю міста воду, збирали все, що могло горіти та на чому можна було приготувати їжу (книги, частини меблів, музичні інструменти, коріння дерев тощо).



Експонати музею (фото – Ігор Русін)


«Жіноча кімната» – це місце, яке суспільство відводить жінці і навіть в наш час. Тут зібрано різні речі, що розповідають про жіночу історію – книжки та жіночі журнали різних часів, предмети побуту різних років (дореволюційних та довоєнних), одяг.

Символ кімнати – годинник, що зупинився – «зупинився час»….та обламані крила – не змогла піднятися жінка у політ, бо зробила інший вибір – на користь сім’ї, чоловіка, дітей.



Експонати музею (фото – Ігор Русін)


У багатьох превалює переконання, що тільки чоловіки творять історію – приймають рішення, будують міста, заробляють гроші, захищають Батьківщину.  Але в українській історії жінки ніколи не стояли «за» чоловіками. Вони були поруч з ними та творили історію разом з ними. Для того, аби усвідомити це – треба просто «відкрити» зачинене віконце і побачити, що жінки так само, як і чоловіки мають мати достойне місце в історії.

«Скляна стеля» існує, в першу чергу, у суспільній свідомості й не дає жінкам просуватися кар’єрними  сходами, мати доступ до ресурсів та рівня прийняття рішень. Саме цю «скляну стелю» можна побачити в музеї.



Чому це важливо

Колекція унікального для України музею нараховує вже понад 3000 експонатів і весь час поповнюється. Його експозиції дозволяють кожному та кожній відчути на собі, яким чином відбувається процес гендерного конструювання у суспільстві, демонструють безліч маніпуляцій та міфів щодо жіночих та чоловічих ролей, показують, як репродукуються гендерні стереотипи або як вони можуть руйнуватися.

Gendermuseum – інтерактивний музей. Так, хлопці та чоловіки за бажанням можуть провести екскурсію у взутті на підборах та відчути на собі, як почувають себе дівчата та жінки.

Відвідувачі та відвідувачки також можуть перевірити рівень власної гендерної чутливості – здатності побачити прояви гендерної дискримінації та несправедливості. Наприклад, можуть потримати в руках знаряддя «легкої» жіночої праці та, навіть, сфотографуватися з ними.

Таких музеїв по всьому світу понад 60, і всі вони мають на меті привернути увагу громадськості до гендерної проблематики.

За даними Всесвітнього економічного форуму в 2017 р. Україна посіла 61 місце серед 144 держав за рівнем гендерного розриву, тобто за розривом у можливостях жінок і чоловіків, найменший рівень гендерного розриву спостерігався в Ісландії, а найбільший – в Ємені.

Хоча це може здаватися дивним, між гендерною рівністю та рівнем соціально-економічного розвитку спостерігається пряма залежність. Саме у країнах, де існують рівні можливості для жінок і чоловіків, спостерігається вищий рівень добробуту громадян, вищі темпи економічного зростання та триваліше життя як жінок, так і чоловіків.

Якщо ми хочемо жити у більш людяному суспільстві та давати змогу розвиватися своїм дітям, а не заганяти їх у жорсткі рамки – нам вкрай необхідна гендерна просвіта.



Що ми зробимо, якщо ви нас підтримаєте

Завдяки підтримці Європейського Союзу Гендерний музей має змогу переїхати у нове приміщення та перетворитися у креативний простір для діалогу.

Ми плануємо, що у новому просторому приміщенні буде зала для виставок, місце для постійних експозицій, “жіноча кімната” із hi-tech ефектами, конференц-зала для тренінгів і обговорень, дитяча кімната.

На жаль, приміщення потребує ремонту, грошей на який не вистачає і потрібні додаткові кошти, перш за все на ремонт фасаду.

Зараз фасад виглядає так:



А з Вашою підтримкою він буде виглядати так:



Зробіть свій внесок – підтримайте гідне майбутнє!


Для чого потрібні кошти

– Фасадні вікна
– Фасадні двері
– Пандус для людей з інвалідністю
– Художнє оформлення фасаду

Підтримати проект можна за цим посиланням!



КОМАНДА



Facebook

Сайт музею

Youtube


Джерело