“Гарна дружина - яка вона на думку чоловіків” - як ставитися до результатів дослідження




Перше масштабне соціологічне дослідження, яке було спрямоване на виявлення гендерного розподілу та соціальних ролей у родині, прогриміло на всю Україну. “Невже й справді такою має бути гарна дружина? Це кам'яний вік!”, - масово писали жінки у соціальних мережах.


РЕАЛЬНІСТЬ І СТЕРЕОТИПИ

Ось якими якостями “нагородили” своїх нинішніх та майбутніх дружин чоловіки: сором'язлива, терпляча, гарна домогосподарка, опікунка дітей, така, яка зможе поступитися власною думкою заради чоловіка та стерпить насильство. Усі ці пункти отримали немалий відсоток позитивних відповідей. А втім, ви можете ознайомитися з їхніми відповідями на інфографіці.

Аліна Миколаївна Придак вже на пенсії, однак ще викладає в університеті. Жінка не приймає такі відповіді чоловіків з двох причин. По-перше, її задіває відсоток чоловіків, які висловилися за терпіння насильства. Аліна Миколаївна навіть своїх студенток навчає, що якщо така ситуація раптом трапилася у родині, варто або ставити на місце кривдника, або ж йти від нього. А по-друге, час змінився, й сьогодні жити, враховуючи ті відповіді, просто неможливо.

- Ну як я ставлюся… Я вже бабуся, маю досвід великий, тому вважаю, що, звичайно, гарна дружина і хороша мати (якщо буде така можливість) повинна сидіти вдома, приділяти увагу сім'ї і дітям, але оскільки в наш час це неможливо, то я вважаю дурним дотримуватися таких розподілів ролей. Я свого часу теж сиділа вдома. У мене був чоловік військовослужбовець, тому довелося часто переїжджати. Але мама мені постійно говорила: "Донечко, працюй!". Тому я намагалася: і вдома сиділа, виховувала дітей, і працювала, і маю 37 років стажу, - розповідає Аліна Придак.


ЖІНОК НЕ СПИТАЛИ

Якої ж думки наш експерт з соціології Олег Марущенко про це дослідження та відповіді. По-перше, фахівець наголошує на тому, що це опитування позитивне з багатьох причин: опитана велика кількість осіб, з якими були проведені й співбесіди, що дає більш якісні результати.

- Я дивлюся, як реагують соціальні мережі на це дослідження, і мені здається, що люди роблять поспішні висновки, коли вони говорять: “Боже, який жах, ну що ж у нас за чоловіки такі? - Жодної надії немає!”. Давайте не будемо забувати, що це дослідження маскулінності, але запитували тільки чоловіків, - каже кандидат соціологічних наук Олег Марущенко. - Ось уявіть собі ситуацію: запросили чоловіка на інтерв'ю, приходить людина брати це інтерв'ю. Справа в тому, що культура, яка сформувала цю маскулінність, вона ж вимагає від чоловіка її завжди підтверджувати. А питання дослідження чутливі до цієї маскулінності. Велика спокуса виникає перед чоловіком прикрасити або навіть збрехати. Наприклад, коли ви питаєте чоловіка: “А хто у вас основний годувальник в сім'ї?”,  - ну, звичайно ж, складно зізнатися, якщо дружина заробляє більше. Хоча тобі кажуть, що опитування анонімне, дані будуть узагальнені, ніхто ніколи не дізнається ваше ім'я.

Для того, аби отримати об'єктивну картину, зараз треба й організувати таке ж дослідження серед жінок. Щоб вони дали відповіді на ці ж запитання. За таких обставин реальний стан речей в Україні стане більш очевидним.

У дослідженні чітко показані тенденції вимог до образу “справжніх” чоловіків та жінок, від яких дуже складно сховатися навіть при великому бажанні. За цим же сценарієм видно, що для чоловіків відкритий доступ до влади, грошей, контролю часу, а жінки, займаючись оплачуваною роботою, підпадають під категорію дискримінаційної групи.

- Це такий системний пресинг, від якого не сховатися, і він дуже цікаво працює. Чомусь вважається, що чоловік повинен підтверджувати жінці, що він “справжній” чоловік. Насправді все влаштовано значно хитріше. По-перше, він повинен підтверджувати самому собі, що він чоловік, - це вкрай важливо для відчуття,  що він належить до тієї групи обраних чоловіків - “справжніх чоловіків”. Ну і, звичайно, чоловік хоче підтвердити свою “справжність” серед інших чоловіків для того, щоб в цій ієрархії перебувати на високих позиціях. Якщо подивитися уважно на цифри, ми побачимо, що в цьому типовому життєвому сценарії ролі розписані. Чоловік - основний годувальник, жінка займається домом, за чоловіком основні рішення, жінка приймає другорядні рішення. Ролі розписані, і жінка займається репродуктивною роботою, чоловік займається продуктивною роботою. У такій системі координат говорити про чоловіків як про групу, що дискримінується, - це щонайменше нечесно. Категорія дискримінації передбачає доступ до найбільш цінних ресурсів. А найбільш цінними ресурсами вважаються влада, гроші, час, - і всього цього у чоловіків більше! - розповідає Олег Марущенко


СТОРОННЯ ДУМКА

Психологиня Ірина Найдьонова вважає, що сьогодні  “заганяти” в такі рамки сучасну жінку вже не вийде. Це пережиток минулого, й самі жінки активно включаються у бізнес, політику, економіку. Є й ті, хто знаходить себе в побуті, однак цей відсоток стає дедалі меншим. Є безліч прикладів, коли жінка спочатку була, як прийнято вважати, “гарною” домогосподинею, а потім вирішила створити клінінгову компанію, пекарню, ресторан тощо.

- Всі ми з різним набором якихось цінностей, прагнень, рис характеру, і у всіх у нас різні системи цінностей. Тому деякі чоловіки, як і жінки в тому числі, сприймають прагнення жінки реалізуватися не тільки як домогосподарка або вихователька дітей, як своєрідне посягання на роль чоловіків у цьому суспільстві. І, таким чином, жінка може сприйматися як конкурентка ролі чоловіка. Тому що це може здаватися похитуванням таких позицій «чоловічих». І тому ми бачимо такі результати, що жінка повинна сидіти вдома, незважаючи на те, що ми вже в зовсім в іншому часі живемо. Ось ця негнучкість системи, яка прищеплена нашому суспільству, і з якою ми намагаємося розлучитися, - вона ще дуже сильна,  - каже психологиня Ірина Найдьонова.

Така оприлюднена інформація, на думку фахівчині, покаже реальний стан речей усім, хто каже, що гендерна нерівність вже не актуальне питання для України.

Аліна Курлович, власна кореспондентка ГІАЦ «КРОНА»