У Харкові презентували результати дослідження щодо гендерно зумовленого насильства на території АТО




Яким формам та видам гендерно зумовленого та сексуального насильства піддавалися люди, які перебувають у на території АТО? Чи тільки жінки потерпали від жорстокого обмеження власних прав у цій сфері?

Саме це питання декілька років досліджувала громадська організація “Східноукраїнський центр громадських ініціатив”, і цього тижня презентувала результати у Харкові. По закінченню дослідження авторський колектив опублікував книгу “Війна без правил: гендерно-обумовлене насильство, пов’язане зі збройним конфліктом на сході України”. У звіті описано понад 300 історій реальних людей, які проживали на територіях АТО; 205 людей - цивільні, 94 - військові.

Авторський колектив підібрав 76 інтерв’ю: 61 людина на собі зазнала сексуальне або гендерно зумовлене насильство під час перебування у місцях несвободи, а 15 людей постраждали від насильства поза місцями свободи. Вони задокументували випадки порушень прав людини від очевидців та тих, хто потерпав від катування і сексуального домагання.

- Люди, яких ми опитували, були незаконно затримані, і утримувалися в підвалах, у місцях розташування військових частин, у населених пунктах “сірої зони”. Описане - це не публікації з газет, не історії з преси і не перекази про те, хто що чув, - це ті випадки, коли людина говорила, що насильство безпосередньо вчинялося до неї, або вона була свідком такого насильства, - розповідає голова “Східноукраїнського центру громадських ініціатив” Володимир Щербаченко.



Як зазначають дослідниці/-ки, кожна третя жінка і кожен четвертий чоловік, яких опитували, стали свідками або жертвами насильства. Форми насильства, які були зафіксовані дослідницями/-ками, були різними. Безпосереднє зґвалтування і погрози зґвалтування, примус до проституції жінок і дітей, катування, примусове оголення, сексуальне домагання, пошкодження статевих органів або погроза це зробити, спроба кастрації й кастрація, проникнення в анальний отвір за допомогою сторонніх предметів, погроза вчинення насильства щодо близьких людей. Були зафіксовані випадки, коли жінки були змушені спостерігати за оголеними чоловіками, або коли чоловіки жорстоко поводилися з вагітними жінками. В історіях згадуються й випадки, коли людям погрожували зняти процес на відео.

- Ми говоримо, що гендерно зумовлене насильство, пов'язане з конфліктом, - це злочин. Це не лише злочин в національному законодавстві, а й у міжнародному праві. У чотирьох Женевських конвенціях є спільна 3 стаття, яка забороняє під час конфліктів застосовувати до людей тортури, наругу над людською гідністю, зокрема сексуальне насильство. Крім того, у міжнародному праві є окремі статті, які захищають жінок від насильства - зґвалтувань, примусової проституції або будь-яких інших видів сексуального насильства, - розповідає  дослідниця Ганна Янова.



За міжнародним правом, жінки, які утримуються в місцях несвободи, повинні бути в окремих приміщеннях від чоловіків і перебувати під наглядом жінок. Однак у випадку з АТО ця норма не виконувалася. Дослідниці/-ки говорять, що надають правову допомогу постраждалим людям та перенаправляють їх до організацій, які можуть надати гуманітарну та медичну допомогу. Також цей звіт може слугувати причиною для розслідування таких справ.

Аліна Курлович, власна кореспондентка ГІАЦ “КРОНА”