Історія четверта – чи існує «жіноча» і «чоловіча» робота?

– Зараз Миколка почергує і вийде, – пояснила вихователька батькові, який прийшов за хлопчиком.
– А чого це мій син повинен прибирати посуд! Він що, дівчинка! – обурювався батько.
– Усі діти чергують по черзі. Так вони навчаються допомагати, бути відповідальними за якусь справу. До того ж це закладено у програмі навчання дітей у закладі дошкільної освіти.
– Хто це придумав?! Подавати тарілки та витирати пил – це жіноча робота! Навіщо це моєму синові?! Справжній чоловік повинен вміти машину полагодити та цвях забити, а не борщі варити! – не вгамовувався він.
– Давайте я Вам все поясню, Святослав Сергійович, – запропонував психолог закладу дошкільної освіти, зайшовши в роздягальню, – а Ви, Олено Павлівна, поки що допоможіть Миколці зібратися додому.



Чергування – важлива частка життя дитини в дитячому садочку. Виконуючі певні обов’язки, малеча вчиться бути відповідальними та акуратними, опановує правила етикету. Зазвичай в групах оформлені куточки чергуванні, і діти з радістю, коли приходить черга, беруться до справи та допомагають одне одному. Так діти знайомляться з розкладом та вчяться жити за правилами. Скажіть, невже такі навички потрібні лише дівчаткам? Звісно, ні!

І за якою шкалою можна вимірювати «справжність» чоловіка чи жінки? Життя багатогранне, і добре, коли людина не заганяє себе в шаблонні рамки, які їй нав’язали. Можливо в родині хлопчика ситуація, яку описав батько, усіх влаштовує, а можливо – ні. Однак, якщо говорити про справедливість, чи не краще, коли обов’язки в родині розподіляються залежно від зайнятості подружжя або за особистими домовленостями. Якщо працюють і чоловік, і жінка, справедливіше розподіляти хатні обов’язки в рівних долях. Чи не так?

Цікава вийшла розмова у психолога з батьком. Тож, сподіваємось, що взявши до уваги цю інформацію, батько по-іншому подивиться на ситуацію.

Фото узято з інтернет-джерел